бальдр

1. У скандинавській міфології — син верховного бога Одіна та богині Фрігг, бог весни, світла, краси, мудрості та справедливості, чия смерть від стріли з омели, зроблена за намовою Локі, стала початком Рагнарьоку (загибелі богів).

2. У поетичній мові — символ чи втілення краси, невинності, чистого світла, а також трагічної загибелі.

Приклади:

Відсутні