балочка

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “бала” — невелика бала, коротка розповідь, часто казкового або гумористичного характеру.

2. Рідкісне позначення невеликого, м’якого пагорба або горбка, особливо в лісостеповій зоні.

3. Власна назва географічних об’єктів (наприклад, урочищ, балок, невеликих річок) в Україні.

Приклади:

Приклад 1:
ÒÓÌÀÍ устав туман удосвіта запряг сиві воли та й почумакував у Крим по сіль у степу наздогнало сонце хоч би якась балочка ніде сховатися пропав туман і сиві воли пере мряка на кладці вишиване хустя та й побивається де той туман забарився солі ні крупинки прісні мої сльози 13. ÐÎÑÀ розбудилася роса раненько у росі личко вмила щоб ще гарнішою бути тоді сіла на пелюстці і давай гойдатися а сорока на блискітки ласійка тут як тут що то за коштовний камінець тільки хтіла дзьобнути а воно на пелюстці гойдається скреготнула зубами та й подалася далі а промінь прилетів взяв росу за рученьку і злинули обоє в блакитне поле 14.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”