балкончик

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “балкон”: невеликий балкон або невелика виступаюча частина приміщення, огороджена перилами або балюстрадою, що служить для відпочинку на відкритому повітрі.

2. Переносно: невеликий виступ, поличка або платформа, що конструктивно нагадує балкон (наприклад, балкончик у вагоні, балкончик на скелі).

3. У театрі: один з верхніх ярусів глядацької зали, розташований над бельетажем або амфітеатром; часто має невелику глибину.

Приклади:

Приклад 1:
Прийшовши до гостиниці, вони сказали, щоб їм принесли самовар і чай на балкончик, себто на ганок, оповитий виноградом у цвіту. Був напрочуд гарний теплий вечір.
— Тютюнник Григорій, “Вир”