балансерка

1. Розмовна назва балансувальної машини — пристрою для визначення місця та ступеня неузгодженості (дисбалансу) обертових деталей (наприклад, колінчастих валів, коліс, роторів) і їх подальшого зрівноваження шляхом додавання або зняття маси.

2. У технологічних процесах (наприклад, у виробництві шин) — спеціальний верстат або ділянка, де проводиться процедура балансування готового виробу.

3. У побуті — розмовна назва автомобільного стенду для балансування коліс.

Приклади:

Відсутні