1. (Публій Овідій Назон) Давньоримський поет класичної епохи (43 р. до н.е. – 17/18 р. н.е.), автор епічних та ліричних творів («Метаморфози», «Наука кохання», «Скорботи»), відомий майстерністю в описі любовних переживань та міфологічних перетворень.
2. (Перен., рідко) Людина, яка пише про кохання, закоханий; лірик.