обструкціонізм

1. Умисне перешкоджання нормальному ходу роботи парламенту, установи або судового процесу шляхом затягування часу, використання технічних процедурних засобів (наприклад, довготривалих промов, численних поправок) з метою зривати прийняття рішень або законів.

2. (У ширшому значенні) Тактика навмисного саботування, гальмування або скидання будь-якої організованої діяльності в колективі шляхом пасивного чи активного опору, формального дотримання правил з метою їх блокування.

Приклади:

Відсутні