Бажа — власна назва річки в Україні, ліва притока Дністра, що протікає територією Тернопільської та Хмельницької областей.
бажа
Буква
Приклад 1:
Ворота сами одчинились- Не смів ніхто їх задержать, Еней з Сівіллою пустились, Щоб Прозерпіні честь оддать; І піднесли їй на болячку Ту суто золоту гіллячку, Що сильно так вона бажа. Но к ній Енея не пустили, Прогнали, трохи і не били, Бо хиріла їх госпожа.
— Самчук Улас, “Марія”
Приклад 2:
Вона, “das Glückskind”, [18] не осягнула того, що бажа – ла! Коли пересвідчилася в неу – молимій правді, плакала своїм сильним пристрасним плачем аж до утоми, аж поблідла.
— Невідомий автор
Приклад 3:
То часом стане їй весело так, що зараз бiгла б до матерi та, й приголубилась би до неї, та вп’ять засумує, i слiзоньки хусточкою обiтре, i бажа батенька, щоб розвiв її тугу; то всмiхнеться, то засоромиться; i дума, щоб то й додому iти (так було попереду усе робила: чи посидить, чи не посидить на весiллi з дружками та мерщiй i додому), та як розглядить, що треба побiля Василя iти, та й передума. А сього вона й сама не знала, що в неї на думцi було: “Коли б отой парубок прийшов та поговорив би зо мною, то неначе б менi на душi легше стало”.
— Самчук Улас, “Марія”