в’їхати

1. Рухаючись на транспортному засобі або верхи, потрапити всередину чогось, перетнути межу якоїсь території, опинитися в межах певного простору.

2. Переселитися, заселитися в нове житло, приміщення, оволодіти ним.

3. Розм. Вторгнутися, втрутитися в щось, взятися за щось з ентузіазмом або рішуче.

4. Розм. Увірватися, швидко потрапити кудись, з’явитися десь (часто несподівано).

5. Розм. Ударитися, врізатися в щось під час руху.

Приклади вживання

Приклад 1:
Виїхати чи в’їхати в місто можна було хіба що двома-трьома ґрунтовими коліями. Вірус не зачепив лише кілька сортів бруківки, австрійську цеглу з цісарсько-королівським тавром К&К і помилував кам’яних потвор, які тримали на собі Матінку Божу Стометрівську.
— Невідомий автор

Частина мови: дієслово () |