в’їздитися

1. (про коня або іншу їздову тварину) Звикати до їзди, ставати керованим, покірним під сідлом або в запрягу; дресируватися.

2. (переносно, розмовне) Призвичаюватися до нової роботи, обов’язків, становища; освоюватися, входити в курс справи.

3. (розмовне) Притиратися, призвичаюватися один до одного в процесі спільного життя або діяльності.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |