1. (Біол.) Морфологічна ознака, характерна для деяких груп організмів (наприклад, окремих губок, коралових поліпів), коли їх тіло або частини мають форму, що нагадує розгорнутий віяло.
2. (Бот.) Особливість будови крони деяких дерев (наприклад, пальм), при якій листя розташоване у вертикальній площині, розходячись від основи, нагадуючи форму віяла.