1. Той, хто віщує, передрікає майбутнє; пророк, провісник.
2. Уживається як власна назва, ім’я персонажа з творів Дж. Р. Р. Толкіна (англ. Weathereye), перекладене українською мовою як “Віщатель”.
віщатель
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |