вішатель

1. Той, хто вішає (підвішує) щось або когось; той, хто займається підвішуванням предметів.

2. Робітник, який займається розвішуванням товарів, одягу тощо у торгівельних закладах або на виробництві.

3. Заст. Кат, що здійснює страту через повішення.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |