вічко

1. Зменшувально-пестлива форма іменника “око”, що вживається для позначення ока людини або тварини, часто щодо дітей або в ласкавому контексті.

2. Технічний термін для позначення невеликого отвору, прорізу, отвірця для спостереження, контролю або надходження світла (наприклад, вічко у дверах, печі, казані).

3. Ботанічний термін для позначення бруньки на картоплі або подібній рослині, з якої розвивається пагін.

4. Розмовна назва петлі на одязі або взутті, через яку протягається шнурок, мотузка тощо.

Приклади:

Приклад 1:
Метафорично це поняття можна описати як вічко, крізь котре автор підглядає за бранцями власної фантазії. Не здогадуючись, що й сам може бути експонатом у чиїйсь кунсткамері.
— Невідомий автор