вітка

1. Зменшувальна форма від слова “віта” — невелика віта, гнучка гілка дерева чи куща, часто з листям або квітами.

2. Невелика річка або струмок, що відходить від основного русла або впадає в нього; притока.

3. Відгалуження, побічна лінія від чогось основного (наприклад, залізнична колія, лінія електропередач, трубопровід тощо).

4. Окрема гілка, напрямок у розвитку чогось (наприклад, у науці, мистецтві, промисловості).

5. Регіональне або місцеве відділення, філія якоїсь організації, установи, підприємства.

6. У ботаніці — бічний пагін, пагін другого порядку, що відходить від основного стебла.

Приклади:

Приклад 1:
Точніше — та їх вітка, яку називали Ба-сарабами. Це він давав їм у руки морги поля, та багатства, та статки… Відтак одного за одним провадив у петлю.
— Зеров Микола, “Камена”