Словник Української Мови
Буква
1. Множина від слова “віта” — декоративні споруди з рослин (гілок, квітів, листя), що використовуються для прикрашання під час свят, урочистостей або як садово-паркова архітектура.
2. (заст., рідк.) Множина від застарілого слова “віт” (вітер); пориви, струмені повітря.
Приклад 1:
Тілько княгиня не змінила своєї постави: як та плакуча береза, що клонить і в дощ, і в погоду зелені віти додолу, так і вона,- чи хто сміється, чи хто плаче, у неї з серця не сходить туга. На другий день, скоро повставали да повмивались Петро з Череванем, як ось іде козак од Гвинтовки.
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”
Приклад 2:
Як уже зазначалося, першою такою спорудою була східчаста гробниця фараона Джосера в Саккара, а найбільші гробнині-піраміди побуду віти для себе фараони IV династії Хуфу, Хафра та Менкаура. Самий їх вигляд, за словами французького вченого XVII] ст.
— Невідомий автор
Приклад 3:
Наша батьків- щина завдяки своїй православній вірі зуміла, набувши європейської ос- віти, зберегти і розвинути релігійну свідомість як підґрунтя наукової ді- яльності. Не маємо також жодних причин вважати усіх згаданих у текстах ідолів реальними поганськими божками, пам’ять про вшану- a 213 b Пізні українські житія св.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”