вісь

1. Уявна пряма лінія, навколо якої відбувається обертання тіла або яка визначає симетрію, напрямок, розташування чогось (наприклад, вісь обертання Землі, вісь симетрії).

2. Деталь машини, механізму, на якій обертаються колеса, шестерні, шківи тощо (наприклад, вісь вагона, задня вісь автомобіля).

3. У математиці: одна з координатних прямих, що утворюють систему координат (наприклад, вісь абсцис, вісь ординат).

4. У географії та політиці: умовна лінія, що з’єднує центри впливу, сили або головні напрямки дій (наприклад, Берлін–Рим вісь, стратегічна вісь).

5. У переносному значенні: центральна, основна ідея, навколо якої будується, розвивається щось (наприклад, вісь сюжету, вісь аргументації).

Приклади вживання слова

вісь

Приклад 1:
Безручко з деяким сумнівом глянув на Івана, а тоді звинно, як досвідчений циркач, вихопив з візка колесо, перекидаючи з руки в руку, наче воно від того лише, що Безручко його торкнув, налилося вогнем, встромив правицю у вісь, котра роздалася, як у чохлу, й крутнув над головою (Іван і не здогадувався, що Безручко такий сильний, зрештою, не виключене, що за цей час, як Іван його не бачив, Безручко й справді, як запевняв колись, — Іван уже й не пам’ятає з якого приводу, — Сава Котляр, у мандрівному цирку натренував собі додаткові м’язи, бож тепер він обертав дзиґою важке колесо легше, ніж атлет, що кидає молот у ціль), аж Іванові від несподіванки вдарили в мозку нескінченні, з’єднані між собою від луни до луни щораз новими гусячими перетинками, літаври, а коли звук металевих тарілок став ущухати, Іван побачив, що колесо в Безручковій руці блискавично видовжується, набираючи дедалі стрімкішого розгону, тому що кований пруг з середини розпирають метрові дріжджі. Ось воно вже поглинуло лікарню, Філадельфію, Америку, весь світ й остаточно набирає обрисів галактичної спіралі, що ковтає, як гуска, одну за одною зоряні системи.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Про- екція zF сили F  на вісь OZ не залежить від координати z мате- ріальної точки. Знайдемо потенціальну енергію м а- теріальної точки: ( ) dzFrd,FdE zп −=−=  .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Моментом сили відносно нерух о- мої осі О Z називається скалярна величина izM , яка дорівнює проекції на цю вісь ве к- тора iM  моменту сили, який визначений відносно довільної точки О даної осі OZ (рис.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”