1. Мешканець або уродженець села Вістова (Вістова) на Закарпатті.
2. Представник етнографічної групи українців, що компактно проживає в селі Вістове (Вістова) на Закарпатті та зберігає особливості говірки, одягу та побуту.
вістовець
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Не забув гетьмана вістовець, вірний козак. Юрій подумав: якщо він подасться на Україну, то до нього прийде множество козаків.
— Франко Іван, “Мойсей”
Частина мови: іменник (однина) |