віруючий

1. Той, хто сповідує якусь релігію, вірить у Бога або божественну силу; релігійна людина.

2. У християнстві: той, хто прийняв хрещення і належить до церковної громади; християнин (на противагу “невіруючому”).

3. (переносне значення) Той, хто щиро вірить у щось, переконаний у істинності якоїсь ідеї, вчення чи принципу.

Приклади:

Приклад 1:
Отакий романтик, хрещений в огні й бурі революції й фанатично віруючий в історичну місію свого класу, але не за приписами офіційної політичної спекуляції й не в ім’я її інтересів, а за приписами свого серця й в ім’я інтересів свого народу. Того народу, що мусить бути гегемоном на своїй землі.
— Невідомий автор