1. Технологія створення віртуальних (логічних) версій комп’ютерних апаратних ресурсів, програмного забезпечення, мереж або операційних систем, що дозволяє на одній фізичній машині запускати кілька ізольованих середовищ або пристроїв.
2. Процес абстрагування фізичних об’єктів, ресурсів або процесів шляхом створення їх програмних (цифрових) моделей або симуляцій, які функціонують аналогічно реальним.