1. Назва двадцять четвертої літери українського алфавіту, що позначає губно-губний голосний звук переднього ряду верхнього підняття.
2. Назва музичного звуку, третього ступеня діатонічного звукоряду, а також ноти, що його позначає.
він
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Він пояснює це причинами збільшення товарообігу з країнами Скандинавії, обмеження транзиту через територію Польщі, перехоплення вантажів німецькими та голландськими портами, ширшого використання вантажних можливостей польських портів на Балтійському морі тощо. На нашу думку, Польщі варто використати в логістичному сенсі і один, і другий напрямки, тим більше, що вони обидва стосуються України, яка має не менш вигідне транспортно -географічне положення та переваги.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Приклад 2:
Він сидить без руху. Сніг шапкою наліг йому на голову, запорошив усю постать і падає, падає без кінця… 25/VII 1911
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 3:
Він викладав мені в університеті латину, і до його дивацтв я була призвичаєна. Адже ми за його завданням перекладали латиною фрази типу «Болію за поразку „Динамо“» (Cladem Dynamo doleo) і відповідали на запитання, сформульовані таким чином: «А скажіть-но мені, зозулько, чи треба було Катіліні пхатися до сенату?» Як яскраві інтермедії сприймалися його виступи в Інституті зі спогадами про свого славетного батька або звітна доповідь товариства Червоного Хреста, в якій фіґурували «члени й члениці» товариства… Якщо вже зайшло на «інтермедії», дозволю собі згадати ще один соковитий епізод.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Частина мови: іменник (однина) |