вінценосність

Власна назва, що позначає титул або статус монарха, який має право носити вінок (корону) як символ влади.

У переносному значенні — висока гідність, велич, повага, що асоціюються з монархом або особою, яка володіє верховною владою.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |