вінок

1. Кільцеподібне плетіння з квітів, трави, гілок, хвої тощо, що використовується як прикраса, символ (наприклад, слави, пам’яті) або обрядовий предмет.

2. Урочиста нагорода у вигляді такого плетіння за перемогу в змаганні, особливо в спортивних змаганнях (наприклад, лавровий вінок).

3. Переносно: те, що має форму кола, обруча або оточує щось (наприклад, вінок диму, вінок гір).

Приклади вживання

Приклад 1:
Навесні він нуртує, грає, рве, зриває з озера вінок розкішний, що цілий рік викохують русалки, лякає птицю мудру, сторожку, вербі-вдовиці корінь підриває і бідним сиротятам-потерчатам каганчики водою заливає, псує мої рівненькі береги і старощам моїм спокій руйнує. А влітку де він?
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Частина мови: іменник (однина) |