1. Вінея — у Стародавньому Римі: тимчасове дерев’яне укріплення, вежа на колесах або на катках, що використовувалася при облозі фортечних мурів для їх штурму.
2. Вінея — у середньовічній фортифікації: навіс для захисту облогових знарядь або солдатів, що ведуть підкоп під стіни фортеці.