віна

1. (у римській міфології) Богиня виноградарства, виноробства та родючості, відповідник грецької богині Афродіти (Венери).

2. (переносне значення, заст., поетичне) Уособлення жіночої краси, любові, привабливості.

Приклади вживання

Приклад 1:
Стародавні індійці створили низку музичних інструментів, найпоширенішим з яких була схожа на старо- єгипетську ліру віна. Музиканти грали також на флейті, інших язичкових та ударних інструментах.
— Невідомий автор

Приклад 2:
Закон Віна. Формула Релея-Джінса Після встановлення закону Кірхго- фа стало очевидним, що першочергове зав- дання т еорії теплового випромінювання полягає у визначенні вигляду функції Кірхгофа * T,rν .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Проте закон Віна дав змогу досягнути ряд важливих результатів. Отримаємо закон Стефана-Больцма-Квантова природа випромінювання 258 на: =    == ∫∫ ∞∞ 0 3 0 ** dTfdrR ТT , ννννν ,TTdTfTT 4 0 3 4 σννν =              = ∫ ∞ де             = ∫ ∞ TdTfT0 3 νννσ – сталий коефі- цієнт.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |