Вільновідпущеник — у Стародавньому Римі: колишній раб, який отримав свободу (звільнення) законним шляхом (наприклад, за заповітом господаря, за викуп або за особливі заслуги) і мав певний правовий статус, відмінний від статусу вільних громадян.
Вільновідпущеник — у широкому історичному контексті: колишній раб або кріпак, який здобув особисту волю, але часто залишався в певній залежності від колишнього господаря (патрона).