віконник

1. Власна назва: прізвище українського походження.

2. Рідкісне: той, хто виготовляє або вставляє вікна; те саме, що віконяр.

3. Заст. або діал.: горизонтальна дошка, полиця або інша конструкція, що кріпиться зовні під вікном.

4. Діал.: невеликий отвір у стіні, віконце.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |