військкерівник

Військкерівник — власна назва, що позначає керівника військового формування, об’єднання або установи; особа, яка здійснює верховне командування та управління військами.

Військкерівник — власна назва, що вживається як синонім до термінів “головнокомандувач”, “воєначальник” або “військовий лідер”, особливо в контексті історичних чи високих посад у збройних силах.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |