1. Філософсько-естетична течія в українській літературі та мистецтві 1920-х — початку 1930-х років, що проголошувала перевагу творчого бачення (візії), інтуїції та містичного пізнання над раціональним відтворенням дійсності.
2. Художня система або творчий метод, заснований на принципах візіонерства, тобто на першочерговому значенні внутрішнього бачення, містичного прозріння чи художньої уяви автора.