візитація

1. Офіційне обстеження, перевірка діяльності установи, організації або посадової особи вищестоящим керівництвом, контролюючим органом або спеціально уповноваженою особою (візитатором).

2. У церковній практиці — об’їзд парафій, монастирів або єпархій єпископом або іншою вищою духовною особою з метою інспектування та нагляду.

3. Застаріле: відвідування, візит (перев. офіційного характеру).

Приклади вживання

Приклад 1:
Лежу на сніжно-білому ліжкові покірно й тихо, весь в огні… Поруч стогне й кидається хворий, і «сіделка» все ставить мене йому за приклад, що у мене вища температура і я лежу смирно, а він з меншою температурою і не дає їй дихнути… Візитація. Входить лікар і сестра-жалібниця.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |