візир

1. Високопосадовець, міністр або радник правителя в деяких мусульманських країнах, особливо в середньовічній Османській імперії та на Арабському Сході.

2. Фігура в шахах, яка ходить по діагоналі на будь-яку кількість клітин; те саме, що ферзь.

Приклади вживання

Приклад 1:
Візир наказав відкласти штурм. Татарські дозорці доповіли, що з того боку Дніпра на допомогу обложеним наближається військо.
— Франко Іван, “Мойсей”

Частина мови: іменник (однина) |