1. Дія за значенням дієслова від’їжджати; залишення якогось місця, пункту на транспортному засобі або верхи.
2. Період часу, коли хтось від’їжджає; момент від’їзду.
Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова від’їжджати; залишення якогось місця, пункту на транспортному засобі або верхи.
2. Період часу, коли хтось від’їжджає; момент від’їзду.
Приклад 1:
Я відкладав свій від’їзд з дня на день. Я затягував останній момент.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”