1. Властивість або стан того, що відірване, ізольоване від чогось, позбавлене зв’язку з чимось; ізольованість, відокремленість.
2. Відсутність реального зв’язку з життям, практикою; абстрактність, неконкретність.
3. Психологічний стан почуття самотності, емоційної ізоляції від оточення або відчуття втрати зв’язку з реальністю.