відьма

1. У народних віруваннях — жінка, яка має надприродні сили та здатність спілкуватися з нечистою силою, чаклувати, завдавати шкоди людям або тваринам; чаклунка, чарівниця.

2. Переносно — зла, сварлива, лиха жінка (використовується як лайливе або образливе слово).

3. У зоології — народна назва деяких комах, зокрема метелика з родини совок, а також великого жука-вусача.

Приклади:

Приклад 1:
Нема, щоб зачесатись чепурненько, — усе як відьма ходить.
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Приклад 2:
(“Псалом новий господеві…”) Маленькій Мар’яні “Минають дні, минають ночі…” Три літа Заповіт Лілея Відьма (Поема) В казематі “Згадайте, братія моя…” I. “Ой, одна я, одна…”
— Семенко Михайль, “Кобзар”