Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова “відштовхувати” — надання руху чомусь або комусь різким поштовхом у протилежному від себе напрямку.
2. (перен.) Викликання різкої неприязні, антипатії, відчуття несхожості або протилежності, що призводить до дистанціювання.
3. (фіз.) Сила або процес взаємодії, що виникає між однойменно зарядженими тілами, полюсами або частинками і спрямована на збільшення відстані між ними.
Приклад 1:
своєрідний ефект відштовхування. Якщо не збагнув усієї концепції, її філософських обґрунтувань, системи доведень тощо, нестандартний напрям думання видається якоюсь єрессю, чимось «необов’язковим».
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Я кщо 0rr < , то п е- реважають сили відштовхування ( )0F > , якщо 0rr > – сили прит ягання ( )0F < (рис.
--- Андієвська Емма, "Роман про людське призначення"
Приклад 3:
Врахування власного об’єму молекул Наявність сил відштовхування, які протидіють проникненню в зайнятий м о- лекулою об’єм інших м олекул, зводиться до того, що фактично вільний об’єм, в якому можуть рухатись молекули реальн о- го газу, буде не µV , a bV −µ , де b – об’єм, що „заборонений” для руху молекул. Дві молекули можуть наблизитися на відстань не меншу, ніж с ума їх радіусів ( )rrd += , (рис.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”