відчаюга

1. Власна назва, що походить від слова “відчай” та використовується як прізвисько, псевдонім або ім’я персонажа, який перебуває у стані глибокого розпачу, безнадії або через свої дії асоціюється з відчаєм.

2. (у переносному значенні) Людина, яка знаходиться в крайньому відчаї, втратила надію або веде себе відчайдушно; часто вживається з відтінком співчуття або зневаги.

Приклади:

Відсутні