drevosliv.com

Словник Української

відчайдух

Буква

1. Людина, яка зневажає небезпеку, йде на ризиковані вчинки, часто через відчай або безвихідь; той, хто діє наважно, нехтуючи загрозами для життя.

2. (переносне значення) Той, хто проявляє надзвичайну рішучість, наполегливість у досягненні мети, часто в складних або безнадійних, на перший погляд, обставинах.

Приклади:

Приклад 1:
Хтось цілком суєтний, можливо, якийсь відчайдух, Якому далекий твій досвід всередині міту, — Та й він, вже не вільний від тебе, напружує слух, Хапаючи згустки відлуння в околицях світу. «Пилюка із довгого шляху на тілі — мов грим…» Пилюка із довгого шляху на тілі — мов грим, І сонце — покрите емаллю, гладеньке і чорне.
— Кіяновська Маріанна, “Бабин Яр. Голосами”

More posts