1. Крайній ступінь розпачу, безнадійності, повна втрата надії на щось добре.
2. Сміливість, відвага, що походить від розпачу або безнадійності; дія, вчинок, спричинені таким станом (застаріле або в літературному вжитку).
Словник Української
Буква
1. Крайній ступінь розпачу, безнадійності, повна втрата надії на щось добре.
2. Сміливість, відвага, що походить від розпачу або безнадійності; дія, вчинок, спричинені таким станом (застаріле або в літературному вжитку).