Відхідливість — властивість за значенням прикметника “відхідливий”; стан, коли щось (наприклад, ґрунт, порода) легко відходить, відшаровується, відколюється або руйнується.
відхідливість
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
У них поєднувалися запальність і довготерпіння, злопам’ятство й відхідливість, енергійність і апатичність, експансивність і стриманість, хитрість і простодушність. Вони легко піддавалися смутку й занепадницькому настрою, проте ненадовго, більше ж любили веселитися, вести безтурботне життя.
— Невідомий автор
Частина мови: іменник (однина) |