відтінок

1. Різновид кольору, що відрізняється від основного його насиченістю, яскравістю або легким домішуванням іншого кольору; нюанс, тон.

2. Легка, ледь помітна відмінність у чомусь; особливість, що надає певного характеру явищу, почуттю, думці тощо; нюанс.

3. У мовознавстві: різновид мовної одиниці (звука, значення слова тощо), що має несуттєві відмінності від основного варіанту.

Приклади вживання

Приклад 1:
Бився за кожне слово, за відтінок значення, за кожну літеру. Його статті про літеру «ґ» — «літеру, за якою тужать», — сколихнули культурну громадськість, довівши актуальність такої, здавалося б, далекої від магістральних, проблеми розвитку рідної мови.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Частина мови: іменник (однина) |