відсічка

1. Дія за значенням дієслова «відсікати»; результат такої дії — утворення чогось шляхом відокремлення, відрізання частини.

2. Технічний елемент або позначка, що фіксує певну межу, границю або слугує для точного позиціонування, наприклад, мушка на прицільному пристрої зброї, риска на шкалі вимірювального інструменту.

3. У поліграфії та шрифтовому дизайні — коротка горизонтальна або похила риска на кінці основного штриха в буквах деяких гарнітур (наприклад, у літер «І», «Т», «Z»), що належить до засічок (серіфів).

4. У фінансах та обліку — встановлена дата, яка визначає крайній термін для включення операцій у звітний період або для фіксації стану (наприклад, відсічка по податках, відсічка реєстру акціонерів).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |