відсікач

1. Спеціальний пристрій або механізм, призначений для миттєвого переривання електричного кола, потоку рідини, газу тощо; вимикач, відключач, запобіжник.

2. У техніці — деталь або вузол у механізмі, що забезпечує відсікання (зупинку) певної фази роботи, наприклад, паливний відсікач у двигуні.

3. Розмовне позначення людини, яка різко перериває розмову, заперечує або відкидає чиїсь слова, пропозиції.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |