відстій

1. Рідина, що залишилася після осідання на дно твердих частинок (мулу, осаду); також сам процес відстоювання.

2. Те, що втратило свою цінність, актуальність або якість; щось застаріле, непотрібне (переносне значення).

3. У техніці — пристрій або резервуар, в якому відбувається відділення твердих частинок від рідини шляхом їх осідання.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |