відстрочення

1. Дія за значенням дієслова “відстрочити”; перенесення строку, терміну чого-небудь на пізніший час; відтермінування.

2. У фінансовій та юридичній практиці — офіційно надана позичальнику або боржнику можливість тимчасово не виконувати зобов’язання (наприклад, не сплачувати платежі за кредитом) або перенести строк його виконання.

3. У військовій справі — офіційне тимчасове звільнення від призову на військову службу.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |