1. (у фізиці, оптиці) Вторинне світіння, яке виникає в речовині після припинення дії зовнішнього джерела світла або іншого виду опромінення; післясвітіння.
2. (переносно) Відбиток, відгомін, слабкий слід чогось (думок, почуттів, явищ), що залишається після основної події або враження.