відряджання

1. Дія за значенням відрядити — направлення кого-небудь з певним дорученням, завданням на певний термін поза місцем постійної роботи.

2. Перебування у відрядці; службова поїздка, командировка.

3. Документ, що посвідчує такий виїзд із місця постійної роботи; посвідчення, доручення на відрядку.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |