відпорність

Відпорність — властивість матеріалу чи конструкції чинити опір руйнуванню під дією зовнішніх сил; міцність, стійкість.

Відпорність — здатність організму чи окремих його систем протистояти шкідливим впливам, інфекціям; резистентність.

Відпорність — здатність заперечувати, відстоювати свою думку, чинити опір; рідше вживається як синонім до упертість, норовливість.

Приклади:

Приклад 1:
Це дає духовну відпорність, амортизує удари долі, допомагає дивитися на той театр абсурду, що розгортається поруч, мовби трохи збоку й згори, всерозуміючим оком… Як тут іще раз не згадати материне прагнення передати свою любов, свою внутрішню схильність саме до такої духовної продукції дитині, ще коли вона була в утробі, «мандруючи» разом з матір’ю залами провідних столичних літературно-меморіальних музеїв! Хто знає, може, таке переливання себе в дитину й відбувається десь «на рівні Божих партитур»?!
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”