Властивість або стан того, що можна відокремити, виділити зі складу чогось цілого; здатність бути відокремленим.
У лінгвістиці: характеристика морфем, частин складних слів або компонентів граматичних конструкцій, що можуть функціонувати як самостійні одиниці або мають певну ступінь автономності.