відокремлення

1. Дія за значенням дієслова відокремлювати; процес, у результаті якого щось стає окремим, ізольованим від іншого.

2. Стан ізольованості, окремість; результат такої дії.

3. У політичному та адміністративному контексті — процес або факт здобуття окремості, автономії або незалежності певної територіальної одиниці від більшого цілого.

Приклади:

Приклад 1:
І вони обидва говорять про одне, бо різними шляхами прийшли до цього одного — від свободи духу в розумінні індивідуалістичного відокремлення до колективізму, від гуманізму до комунізму, соціалізму» (1935; 2: 87). Залежність від ідеологічної кон’юнктури проявляється в усьому.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
до н. е. на 100 м підвищився рівень океану, що спричинило відокремлення Японії від континенту й утворення архіпелагу, який відділявся тепер від материка бурхливими водами Корейської протоки, Японського та Охотського морів і являв собою групу островів, серед яких виділялися чотири найбільші: Кюсю й Сікоку на півдні, Хонсю в центрі й Хоккайдо на півночі архіпелагу. Ставши островами, змінилася сама Японія, яка в цей час вступила в епоху мезоліту (XI—VIII тис.
— Невідомий автор

Приклад 3:
Енергія зв’язку U238 92 відносно ядер He4 2 і Th234 90 має фізичний сенс енергії, яку треба затратити на відокремлення α – час- тинки від ядра урану. Тому її можна назв а- ти енергією відокремлення або енергією зв’язку α – частинки в ядрі урану.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”