віднімання

Приклад 1:
Довго розглядали в’язні пайки, схиляючи голови то на один, то на другий бік, — потім вирішили, що від такої от пайки треба трохи відняти, а до такої трохи додати… Віднімання й додавання проробив інженер Ляшенко, зручно оперуючи скіпочкою, спеціально для того пристосованою й пильно зберіганою в щілині за плінтусом. Йому пропонував Охріменко нагострений держак своєїа.алюмінієвої ложки, але Ляшенко відмовився, бо коли побачить наглядач, то ложці не буде нічого, а камеру буде покарано за такий держак тяжко, а за скіпочку не буде нічого.
— Невідомий автор

Приклад 2:
У цьому випадку можливо використовувати нагрівання солі з фосфатною кислотою, яка не проявляє окислювальних властивостей: NaBr+ H3PO4 Na H2PO4 + HBr↑ Крім того, концентрована сульфатна кислота володіє досить сильними властивостями для віднімання води, що приводить до розкладу кислоти, яка витискується з солі, за рахунок диспропорціювання центрального атому: 3KClO 3 + 3H2SO4=3 KHSO4 + 2ClO2+ HClO4+ H2О, або до утворення нестійкого кислотного оксиду, розклад якого відбувається із вибухом: 2KMnO4+ H2SO4= K2SO4+ H2О+ Mn2O7 в) утворення одно нерозчинного продукта: AgNO3+ HCl = AgCl↓+ H NO3 Ba(H2PO4)2+ H2SO4= Ba SO4↓+ 2H3PO4 Na2SiO3+ 2HCl+ (x-1)* H2О= 2NaCl+ SiO2*x H2О↓ Взаємодія солей, гідроліз яких іде практично до кінця, із водою: Al2S3+ 6H2О= 2Al(OH)3↓ + H2S↑ Гідроліз галоген гідридів кислот : PBr3+ H2О= PОBr3 + 2HBr↑ PОBr3+ 3H2О=H3PO4+3HBr↑ SO2Cl2 + 2H2О= H2SO4+ 2HCl Хлорид Гаряча сульфурила SOCl2 + H2О = SO2↑+2HCl Хлорид Гаряча тіоніла 343 COCl2+ H2О CO2↑+2HCl↑ Фосген Гаряча Окислення неметалів нітратною кислотою: 3P + 5HNO3+ 2H2О = 3H3PO4+ 5NO↑ S + 2HNO3 H2SO4+2NO↑ Окислення кисло утворюючого елемента до більш високого ступеня окислення: H3PO4 + Н2О2 = H3PO4+ H2О 3H2SO4+ 5 H3PO3+ 2KMnO4= 5 H3PO4+ 2MnSO4 + К2SO4+ 3H2О H2SO3 + Н2О2= H2SO4 + H2О HNO2+ Br2+ H2О= HNO3+ 2HBr Хімічні властивості кислот, які не є окиснювачами. Реакції обміну а) взаємодія із основами (як із розчинними, так і з нерозчинними) реакція кислотно-основної взаємодії: розчин б) взаємодія із солями: При складанні рівнянь реакцій обміну необхідно враховувати умови проходження реакції до кінця: а) утворення нерозчинної сполуки; б) виділення газу; в) утворення слабкого електроліту (наприклад, води) Реакція з основними та амфотерними оксидами: а) б) Методами, які знаходяться у електрохімічному ряду напруги до водню, витискують водень з кислот, які не є сильними окиснювачами ( ): Якщо в результаті реакції утворюється нерозчинна сіль або оксид, то метал пасивується і його розчинення не відбувається: ( – нерозчинний у воді) 344 (поверхня металу покривається оксидною плівкою) Термічно нестійкі кислоти, наприклад, карбонатна, сірчаниста розкладаються при кімнатній температурі або при незначному нагріванні: Реакція із зміною ступеню окиснення кисло утворюючого елементу: За цими принципами кислоти можливо поділити на кислоти- відновнювачі та кислот-окиснювачі.
— Невідомий автор

Приклад 3:
S Так як реакція сер едовища кисла, два йони водню, які входять в молекулу сірководню переносять в праву частину рівняння: S↔ Потім урівнюють спільний заряд лівої і правої частини рівняння шляхом віднімання електронів від відновника. Спільний заряд правої 368 частини рівняння +2, лівої ‒ 0, тому треба відняти два електрони і замінити стрілку на знак дорівнює: S-2е= Окислювачем в даному випад ку являється дихромат калію.
— Невідомий автор