відновниця

1. Жінка, яка відновлює щось (матеріальне або духовне), повертає до колишнього стану, життя, дієвості; реставраторка, реабілітаторка.

2. (У релігійному контексті) Жінка, яка засновує або відроджує чернечу громаду, монастир, церковне життя.

3. (У переносному значенні) Творчиня, засновниця, яка поклала початок чомусь новому або відродила традицію, ідею, напрямок.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |